Ніч
Ви помічали, як тихо дихає ніч? Як сяють ніжно космічні зірки? Ви помічали світ, де кожна річ, Поглинає все, як поетичні збірки? Ніч, ніби манить з собою в дорогу І ніжно дивиться місяць із неба Швидко уходить із серця тривога Для щастя більше нічого не треба Хіба що улюблену стару книжку Трішки тепла та каву ліворуч Неподалік зручне тихе ліжко Та тебе біля мене поруч ©AlinV
2019-05-22 19:40:12
19
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1767
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1301