Скільки коштує щастя

Alina Vykhrystyuk

Знаєте, в мене немає ніякої яхти в Італії Власного острова, щоб відпочивати на ньому. В мене немає маєтку десь в Португалії, А хіба щастя в цьому?? Я не маю мільйонів у банку І я не можу нічого вдіяти Я не гуляю в Америці аж до ранку Але у мене є все про що можна мріяти Я по суті, все одно, багата людина І я ні про що не жалкую У мене весела здорова родина, І я нічого не потребую Не важливі гроші, яхти, статус, квіти Не в цьому наша потреба Здорові батьки та діти Ось що для щастя треба ©AlinV

2018-09-06 17:33:39

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Мэри Голд

Красиво

Відповісти

2018-09-08 12:42:04

Подобається

Інші вірші поета

Побажання Я намалюю тобі зорі Кава з молоком Мотивація

Інші поети

Moi

@Moi_2000

Cadelle Cadelle

@Cadelle

J. Allman

@jj_allman

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

101

3687

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

10904