Et la vie c'est une balançoire
La vie est une balançoire Si tu lâches ses cordes tu meurs La vie c'est le blanc et le noir Si tu ne comprends pas, c'est une erreur La vie c'est un soleil luisant Si tu t'approches trop tu t'enflammes La vie c'est un labyrinthe mourrant Si tu ne trouves pas la sortie tu salis ton âme La vie c'est des échos cachés Si tu ne sais pas d'où ils viennent tu es perdu La vie c'est le miroir affronté Si t'as peur de ton reflet on ne sait pas ce qu'il est advenu La vie c'est des mystères assombris Si tu les découvres tu t'écrases La vie c'est des cachotteries des familles Si tu les entends tu ne sors plus de cette phase La vie c'est la mort La mort la vie Mort ou encore en vie Qu'est ce que ça change dans ce monde endormi ? Et la vie c'est une balançoire. *** Cocodignou, 29 mai 2021 (Photo en fond de moi)
2021-05-29 14:16:40
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KAYSEE
Je l'adore ! Tu me donnes l'autorisation de le copier dans mon carnet ? Magnifique poème
Відповісти
2021-05-29 15:11:01
1
lys
@KAYSEE Wow merci ! Oooh mais c'est beaucoup trop gentil, bien sûr si tu veux :)❤️❤️
Відповісти
2021-05-30 11:43:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15693
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1593