Et la vie c'est une balançoire
La vie est une balançoire Si tu lâches ses cordes tu meurs La vie c'est le blanc et le noir Si tu ne comprends pas, c'est une erreur La vie c'est un soleil luisant Si tu t'approches trop tu t'enflammes La vie c'est un labyrinthe mourrant Si tu ne trouves pas la sortie tu salis ton âme La vie c'est des échos cachés Si tu ne sais pas d'où ils viennent tu es perdu La vie c'est le miroir affronté Si t'as peur de ton reflet on ne sait pas ce qu'il est advenu La vie c'est des mystères assombris Si tu les découvres tu t'écrases La vie c'est des cachotteries des familles Si tu les entends tu ne sors plus de cette phase La vie c'est la mort La mort la vie Mort ou encore en vie Qu'est ce que ça change dans ce monde endormi ? Et la vie c'est une balançoire. *** Cocodignou, 29 mai 2021 (Photo en fond de moi)
2021-05-29 14:16:40
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KAYSEE
Je l'adore ! Tu me donnes l'autorisation de le copier dans mon carnet ? Magnifique poème
Відповісти
2021-05-29 15:11:01
1
lys
@KAYSEE Wow merci ! Oooh mais c'est beaucoup trop gentil, bien sûr si tu veux :)❤️❤️
Відповісти
2021-05-30 11:43:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12065
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1561