Je Coule
lys
Je suis tombée de la barque. Aucune main ne m'a rattrapée. Alors je coule. Au fond de l'eau. Je ne bouge plus. Je n'ai plus de force. Je sais pourtant nager. Mais comprenez vous, c'est si dur de remonter ! La surface est si loin, au dessus de moi. Je n'y arriverai pas. Je vois cette pierre à côté de moi, je pourrais m'aider pour remonter ? Non. Je ne veux pas remonter. Je préfère couler. C'est facile, couler. On tombe, sans bouger, restant dans notre malheur. À quoi bon user de ses forces pour remonter ? Je sais déjà que tout est perdu. Je coule. Une main. Une main m'attrape, me remonte. Je ressens l'air dans mes poumons. « Pardon » *** DarkPhoenix
2020-10-19 10:02:35
20
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Sakura
C'est un joli poème ! J'ai vu que tu cherchais des conseils alors je te conseille de mettre plus de mots qui ont le même son ensemble pour créer une harmonie. Par exemple si tu mets ensemble quelques mots contenant le son "L" ça fera plus joli que s'ils sont tous différents. Tu peux aussi essayer de mettre des champs lexicaux dans tes poèmes, pour enrichir le vocabulaire et faire passer une idée. J'espère t'avoir un peu aidée :)
Відповісти
2020-10-26 15:02:21
1
lys
@ Sakura Oh merci beaucoup ! Ton conseil m'aidera beaucoup !
Відповісти
2020-11-08 16:30:51
1
lys
@ Sakura Du coup x) je l'ai refais !
Відповісти
2021-04-18 08:02:54
Подобається
Інші вірші поета
Je ne veux oublier I'm the rainbow butterfly Je te pardonnerai Les gens
Інші поети
rosbyta_chasha
@rosbyta_chasha
Pablo Sciuto
@pablosciuto
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5608
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1227