Я знаю коли посміхаєшся ти
Я знаю коли посміхаєшся ти, Хоча між нами сотні кілометрів. Бо в душі метелики летять всі догори, І феєрверком в серці розбиваються комети. Знаю коли плачеш чи сумуєш ти, Метелики падають униз безкрилі. Коли страх пробивається у твої сни, Він зустрічає моє військо вже на першій милі. Давно вже втратив апетит і сон, Здоровий глузд і той вже зрадив. Усе без тебе тільки фон, Як міг із цим боровся, та ніяк цьому не завадив.
2021-10-17 11:48:50
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3647
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3233