Я знаю коли посміхаєшся ти
Pavlo
Я знаю коли посміхаєшся ти, Хоча між нами сотні кілометрів. Бо в душі метелики летять всі догори, І феєрверком в серці розбиваються комети. Знаю коли плачеш чи сумуєш ти, Метелики падають униз безкрилі. Коли страх пробивається у твої сни, Він зустрічає моє військо вже на першій милі. Давно вже втратив апетит і сон, Здоровий глузд і той вже зрадив. Усе без тебе тільки фон, Як міг із цим боровся, та ніяк цьому не завадив.
2021-10-17 11:48:50
4
0
Інші вірші поета
Кава, скло розбите й ти Невидима сторона Страшно уявити, що немає Бога Тебе, не красять квіти ці
Інші поети
Яна
@yana_krivobok
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1556
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12758