10.09.1999-16.10.2022
Не бійся смерті – не пізнаєш, Коли постукає вона. Бійся, коли не відчуваєш – Тоді марнується життя. Бійся, що проходять дні даремно Або образи застилають очі. Бійся, якщо з рідними самотньо, І знов втікаєш посеред ночі. Бійся, що не маєш людини, Котрій дзвонять у біді. Коли душа болить в мовчанні Та від цього розрива її. Не бійся смерті – того не варта. Вона лиш мить для тебе, Бісова секунда, Що відбирає серцю любе. Не бійся смерті – не пізнаєш. Занадто швидко забира вона. Та іншим розпач по собі лишає І біль втрати, що не мина.
2022-10-17 16:55:35
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Це дуже сумно. Але за вірш 💖
Відповісти
2022-11-11 09:14:31
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501