Чорний зошит
Тетяна G.
Я виливаю бiль у чорний зошит Там – кривда, незаслужений удар. Складаю вдячнiсть на колiнах, Боже, За те, що дав менi такий безцiнний дар. За вмiння викладати на паперi Все, чим болiю, чим душа квилить. За те, що вiрш вiдчинить в казку дверi. А в казцi вже нiчого не болить.
2018-03-19 18:58:46
46
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Марі Жаго
❤💎
Відповісти
2019-05-22 14:02:49
Подобається
Lana Maybeth
Такі слова повинні звучати голосно
Відповісти
2021-04-14 21:06:35
Подобається
Лео Лея
Це точно. Вірш чудовий. У багатьох тепер зошит замінює смартфон, але суть від цього не міняється💖
Відповісти
2022-11-11 09:15:47
Подобається
Інші вірші поета
Моє крилате слово... 10.09.1999-16.10.2022 Якось та колись
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15592
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1047