Чорний зошит

Тетяна G.

Я виливаю бiль у чорний зошит Там – кривда, незаслужений удар. Складаю вдячнiсть на колiнах, Боже, За те, що дав менi такий безцiнний дар. За вмiння викладати на паперi Все, чим болiю, чим душа квилить. За те, що вiрш вiдчинить в казку дверi. А в казцi вже нiчого не болить.

2018-03-19 18:58:46

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Марі Жаго

❤💎

Відповісти

2019-05-22 14:02:49

Подобається

Lana Maybeth

Такі слова повинні звучати голосно

Відповісти

2021-04-14 21:06:35

Подобається

Лео Лея

Це точно. Вірш чудовий. У багатьох тепер зошит замінює смартфон, але суть від цього не міняється💖

Відповісти

2022-11-11 09:15:47

Подобається

Інші вірші поета

Якось та колись Моє крилате слово... 10.09.1999-16.10.2022

Інші поети

Uina Ku

@mayor_hija

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Схожі вірші

Всі

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

8341

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

852