Якось та колись
Якось у далекому грудні, Якогось чарівного року, Десь приблизно увечері. Колись. Майже учора. Ми познайомилися давно І очі твої тоді полонили. Губи шептали не про любов, Але душі про неї воліли. І хоча були різними та чужими З особистими долями і людьми. Втримати нас вони не зуміли, Як тільки зосталися на самоті. Ми познайомилися зимою, Хоча зустрілись ще восени. І знали один одного до того, Розмовляючи щоденно і увісні. Нас звів єдиний повільний танок Та гучний стуків кохання у скронях. Посеред різнобарвних зірок, Утопаючи в жаданих обіймах. Якось у давньому грудні, Якогось чудового року, Десь приблизно увечері. Колись. Ніби ще вчора.
2022-12-14 22:40:32
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тетяна G.
дякую))
Відповісти
2022-12-15 11:40:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3724
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3670