Regrette.
HIRONDELLE .
Je pleure encore. C’est agréable, pas obligé d’être faible pour regretter. Quand on se dispute, quand on admet des échecs, Réjouissons-nous, mais surtout, ne soyons pas désolés. Ne soyons pas désolés pour nous même, Ne cachons pas la haine et la douleur, Ne camouflons pas notre tristesse et notre colère. Ne jouons pas de rôles, ne portons pas de masques, Car nos imperfections sont nos forces. Soyons honnêtes, au moins avec nous même, Cherchons des solutions, comprenons-nous, Prouvons notre force et nos qualités, Et la peur s’envolera, le vide disparaîtra. Je ne pleure plus. K.
2021-05-01 12:09:33
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KAYSEE
Magnifiiiiique
Відповісти
2021-05-01 18:45:21
1
HIRONDELLE .
@KAYSEE merciiii
Відповісти
2021-05-02 07:18:33
1
Інші вірші поета
Cœur de papier Menteurs. :) Éga... égalité... égalité.
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
anna_vi
@anna_vi
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5110
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4210