Може птах?
Светлана Пилюк
Що то в грудях моїх так тьохкає, Що то там без кінця цвірінчить, Стукотить, часом голосно цокає, Б'ється радісно та гомонить? Може, птах оселивсь необачливо Та й співає, неначе в гаю? Чи тебе випадково побачила, Й зашарілась, як Єва в раю? Моє серце щебече, не журиться, Бо твоє навздогінку біжить , І до мого так щиренько тулиться, Про кохання своє воркотить... 28.09.2020
2020-09-28 18:20:09
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
В закладочку 😅. Не помню твоих украинских стихов, к сожалению. Дуже здивувала, Світлана 🌹🌹🌹
Відповісти
2020-09-28 18:27:27
1
Светлана Пилюк
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК не, пошарся, там много есть!)))). Спасибо
Відповісти
2020-09-28 18:28:33
1
Інші вірші поета
Святая соль Серпаночок Квіткове намисто Колись...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045