Може птах?
Светлана Пилюк
Що то в грудях моїх так тьохкає, Що то там без кінця цвірінчить, Стукотить, часом голосно цокає, Б'ється радісно та гомонить? Може, птах оселивсь необачливо Та й співає, неначе в гаю? Чи тебе випадково побачила, Й зашарілась, як Єва в раю? Моє серце щебече, не журиться, Бо твоє навздогінку біжить , І до мого так щиренько тулиться, Про кохання своє воркотить... 28.09.2020
2020-09-28 18:20:09
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
В закладочку 😅. Не помню твоих украинских стихов, к сожалению. Дуже здивувала, Світлана 🌹🌹🌹
Відповісти
2020-09-28 18:27:27
1
Светлана Пилюк
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК не, пошарся, там много есть!)))). Спасибо
Відповісти
2020-09-28 18:28:33
1
Інші вірші поета
Не поспішай Святая соль Квіткове намисто Єдині
Інші поети
Sapphire
@S_Raven
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8107
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726