Далі буде...

Светлана Пилюк

Мені б так хотілось навчитися Засинати щовечір без тебе. Не вбиватися, не журитися, Не вдивлятись опівночі в небо. Так хотілось, аби зрозуміла я: Час ще можна спинити на мить, На моїх руках життя лінія Без перетину далі біжить. "Далі буде", - на долі накреслено, Може, разом нам бути судилося? І дивлюсь на долоні збентежено - Серця лінії наші схрестилися. 15.10.2020

2020-10-15 20:30:45

9

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Ольга)))

Красиво на украинском... Я выросла в белорусской деревне, недалеко от Украины, так что мне в большинстве понятен украинский язык, похож на местный диалект из детства)

Відповісти

2020-10-16 05:25:50

Подобається

Джон Сміт

Чудово і сумно...

Відповісти

2020-10-16 08:04:46

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11524

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1970