Далі буде...
Светлана Пилюк
Мені б так хотілось навчитися Засинати щовечір без тебе. Не вбиватися, не журитися, Не вдивлятись опівночі в небо. Так хотілось, аби зрозуміла я: Час ще можна спинити на мить, На моїх руках життя лінія Без перетину далі біжить. "Далі буде", - на долі накреслено, Може, разом нам бути судилося? І дивлюсь на долоні збентежено - Серця лінії наші схрестилися. 15.10.2020
2020-10-15 20:30:45
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ольга)))
Красиво на украинском... Я выросла в белорусской деревне, недалеко от Украины, так что мне в большинстве понятен украинский язык, похож на местный диалект из детства)
Відповісти
2020-10-16 05:25:50
Подобається
Джон Сміт
Чудово і сумно...
Відповісти
2020-10-16 08:04:46
Подобається
Інші вірші поета
Квіткове намисто Де народився, там і пригодився Озерні дзеркала "Полтава-Ковель" транзит
Інші поети
Jobele Dumanag
@word_craftsman
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2521
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5229