Далі буде...
Мені б так хотілось навчитися Засинати щовечір без тебе. Не вбиватися, не журитися, Не вдивлятись опівночі в небо. Так хотілось, аби зрозуміла я: Час ще можна спинити на мить, На моїх руках життя лінія Без перетину далі біжить. "Далі буде", - на долі накреслено, Може, разом нам бути судилося? І дивлюсь на долоні збентежено - Серця лінії наші схрестилися. 15.10.2020
2020-10-15 20:30:45
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ольга)))
Красиво на украинском... Я выросла в белорусской деревне, недалеко от Украины, так что мне в большинстве понятен украинский язык, похож на местный диалект из детства)
Відповісти
2020-10-16 05:25:50
Подобається
Джон Сміт
Чудово і сумно...
Відповісти
2020-10-16 08:04:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2728
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13198