Не здолати!

Светлана Пилюк

Найкращий народе, крізь безліч століть Молитви до Неба лунають щомить! Про Мир та Свободу, про єдність в серцях, Про щастя та радість в дитячих очах! Нікому на світі не в силах здолать, Бо пращури наші змогли передать Любов до землі, що найріднішу з усіх! Хто зброю націлив - то, знайте, ваш гріх! 24.02 22

2022-02-24 10:30:11

Інші вірші поета

Озерні дзеркала Єдині Буває сумно... Подарунок долі

Інші поети

Kira Snow

@FallingSnow119

Анастасія Заматевська

@anastasiya_zamatevskaya

Інга

@troubled_soul

Схожі вірші

Всі

She

STELLA RAYMOND

She holds a mystery in her eyes. She has a secret in her heart. She is as fierce as a lion. She is the Queen of her own world she lives in. She is strong as a tiger. She is brave as a warrior. She fights for all. She has an enthusiastic spirit. She asks questions. But She answers a lot more questions Than she asks. And She leads like a true hero. She is The wind of change or the Mistral that cuts through the clouds and Brings freshness and change all around. She has a charisma of her own. She is beautiful. She has the power to educate everyone around. She dedicates herself to the most. She guides her children to a better path. She has many faces, Vivid hues, Different attitudes towards different people, Many moods. But The storm in her heart rages as powerfully as it had been raging since the beginning. The fire burns inside her with the same intensity throughout. She is a Woman. She is an all-rounder. DEDICATED TO ALL WOMEN OUT THERE. HAPPY WOMEN'S DAY. #TSA2020 #8thMarch #HappyWomensDay #BestDay #Women #Feminist ************************

4213

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1487