Колись...
Светлана Пилюк
Все зміниться на краще, колись... Раптово доля змінить свій хід. Ти тільки в себе вір, не журись, І в небо твій злетить зореліт. Не пасажир, а штурман в житті, На рейс свій зоряний не спізнись, Не бійся, хай щастить у путі, Ще мить, і стартува те - "колись". 13.08.2020
2020-08-13 04:06:41
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Светлана Пилюк
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК ты меня балуешь)))
Відповісти
2020-08-13 05:20:50
1
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Светлана Пилюк вот есть такие очень близкие...чувства, словами переданные ..., как родным человеком. Вспомнился фильм не в тему может, а так для настроения: - Ну, почему я в тебя ТАКОЙ влюблённый ? (Попандопало говорил всем. Фильм "Свадьба в Малиновке")
Відповісти
2020-08-13 05:33:55
1
Светлана Пилюк
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК 🥰
Відповісти
2020-08-13 05:49:49
Подобається
Інші вірші поета
Озерні дзеркала Далі буде... Де народився, там і пригодився Сердце в клетке
Інші поети
Скітер
@Amy_Skeeter
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2682
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10861