Колись...
Светлана Пилюк
Все зміниться на краще, колись... Раптово доля змінить свій хід. Ти тільки в себе вір, не журись, І в небо твій злетить зореліт. Не пасажир, а штурман в житті, На рейс свій зоряний не спізнись, Не бійся, хай щастить у путі, Ще мить, і стартува те - "колись". 13.08.2020
2020-08-13 04:06:41
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Светлана Пилюк
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК ты меня балуешь)))
Відповісти
2020-08-13 05:20:50
1
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Светлана Пилюк вот есть такие очень близкие...чувства, словами переданные ..., как родным человеком. Вспомнился фильм не в тему может, а так для настроения: - Ну, почему я в тебя ТАКОЙ влюблённый ? (Попандопало говорил всем. Фильм "Свадьба в Малиновке")
Відповісти
2020-08-13 05:33:55
1
Светлана Пилюк
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК 🥰
Відповісти
2020-08-13 05:49:49
Подобається
Інші вірші поета
За крок Далі буде... Єдині Дні народження- не дати
Інші поети
Maggy
@weirdbutmagical
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1764
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1778