Ранковий спалах
(18+)
У країні думок, де квіти з легенд, Сяють промені сонця на твоєму обличчі. Я сплітаю вірші, щоб ти в них знайшла Те, що у серці скрите з дитинства. Ти ніжна розкіш, зірка надії, У твоїх очах сяють розмаїті мрії. Твоя усмішка – як ранковий спалах, Розбуджує світло в глибині мого серця. Ти вітром зваблива, волею птахів, Не межуєшся часом і простором. Ти вогнем палаючим, що не згасне, Із тобою життя – мить, але прекрасна. Твоя душа – крапля безмежності, Твоя краса – віддзеркалення раю. У цьому світі, де все тліє й минає, Ти – незмінна зірка, світанковий спалах. Вірші – це моє слово кохання, Що збирає для тебе зірки з небес. І в кожній твоїй клітинці тремтить моя відданість, Тобі, моя дівчино, віддаю всю свою любов.
2023-06-17 08:28:59
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Які гарні слова кохання! Дивовижно! Щастя Вам!💞🌈☀️
Відповісти
2023-06-30 09:03:13
1
water IredGkPT7.8
@Lexa T Kuro дякую, вам також
Відповісти
2023-07-01 10:36:44
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1619