Дочь

Remezan Mametgurbanow

Gyzym! Seni Unudandyr öýtmegin, Ýanyňa gelerin, aýda ýa ýylda. Asyl, eneň bilen ir säher, agşam Belki, hasaby ýok, ýatlaýas günde. Sen bolaňda begenipdim, Çägi ýok. Bu barada aýtsam ýüregim para. Elbetde, Ol günler gaýdyp gelenok. Gaýtaryp getirsem tapardym çäre. Ah, Gyzym, Ah, gyzym, naçarym meniň, Sypardym, ogşardym seniň başyňdan... Şeý, diýdi-de, ýüregini agladyp, Ata turdy, bir mazaryň başyndan... Remezan Mämetgurbanow. 06.10.2022ý Трансляция переводчика Kızım! Sen unutma Bir ay veya bir yıl sonra ona geleceğim. Aslında sabah erkenden ve akşam annenle belki hesapsız, unutulmaz bir günde. sen varken ben mutluydum Ağırlık yok. Bunu söylediğimde kalbim kırılıyor. Tabii ki, O günler geri gelmedi. Geri getirsem bulurdum. Oh, benim kızım Ah kızım neyim var başını öperdim... Hey, dedi içinden ağlayarak. Bir baba ayağa kalktı, bir mezarın başından... Ramazan Mametgurbanov. 06.10.2022 Моя дочь! Ты не забывай Я приеду к нему, через месяц или год. На самом деле, рано утром и вечером с мамой может быть без счета, в памятный день. Я был счастлив, когда ты был Веса нет. Мое сердце разрывается, когда я говорю это. Конечно, Те дни не вернулись. Я бы нашла, если бы вернула. о моя девочка О, моя дочь, что со мной Я бы поцеловал тебя в голову... Эй, сказал он, плача от всего сердца. Отец стоял, из головы могилы... Рамазан Маметгурбанов. 06.10.2022

2023-01-09 12:04:40

1

0

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

13

5523

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11354