Потрібне десь поруч
Я відчуваю, що потрібне десь поруч. Так близько, що ніби в хованки грає. Озираєшся усюди. Ліворуч, праворуч, І ніби ось вже, трошечки ще. Немає. Ну як би його сказати, воно взагалі є, Важко так пояснити цю тупу ситуацію. Чи то ти його не бачиш, чи воно тебе Своєю відсутністю клика фрустрацію. Шукаєш, бігаєш поміж пустих речей, В пошуках чогось, де тобі місця нема. Шукаєш, тримаєшся за ручки дверей, В пошуках кімнат, де не лише пустота. Ти чуєш гомін, що лоскоче ніжно слух. Відчуваєш подих, тепло подиху того, Але все озираєшся. Все пішло, як дух, Дух речей, яких не лишилося. Нікого.
2018-02-15 17:22:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6478
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3296