Потрібне десь поруч
Я відчуваю, що потрібне десь поруч. Так близько, що ніби в хованки грає. Озираєшся усюди. Ліворуч, праворуч, І ніби ось вже, трошечки ще. Немає. Ну як би його сказати, воно взагалі є, Важко так пояснити цю тупу ситуацію. Чи то ти його не бачиш, чи воно тебе Своєю відсутністю клика фрустрацію. Шукаєш, бігаєш поміж пустих речей, В пошуках чогось, де тобі місця нема. Шукаєш, тримаєшся за ручки дверей, В пошуках кімнат, де не лише пустота. Ти чуєш гомін, що лоскоче ніжно слух. Відчуваєш подих, тепло подиху того, Але все озираєшся. Все пішло, як дух, Дух речей, яких не лишилося. Нікого.
2018-02-15 17:22:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3215
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2185