Потрібне десь поруч
Я відчуваю, що потрібне десь поруч. Так близько, що ніби в хованки грає. Озираєшся усюди. Ліворуч, праворуч, І ніби ось вже, трошечки ще. Немає. Ну як би його сказати, воно взагалі є, Важко так пояснити цю тупу ситуацію. Чи то ти його не бачиш, чи воно тебе Своєю відсутністю клика фрустрацію. Шукаєш, бігаєш поміж пустих речей, В пошуках чогось, де тобі місця нема. Шукаєш, тримаєшся за ручки дверей, В пошуках кімнат, де не лише пустота. Ти чуєш гомін, що лоскоче ніжно слух. Відчуваєш подих, тепло подиху того, Але все озираєшся. Все пішло, як дух, Дух речей, яких не лишилося. Нікого.
2018-02-15 17:22:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6722
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2967