Потрібне десь поруч
Я відчуваю, що потрібне десь поруч. Так близько, що ніби в хованки грає. Озираєшся усюди. Ліворуч, праворуч, І ніби ось вже, трошечки ще. Немає. Ну як би його сказати, воно взагалі є, Важко так пояснити цю тупу ситуацію. Чи то ти його не бачиш, чи воно тебе Своєю відсутністю клика фрустрацію. Шукаєш, бігаєш поміж пустих речей, В пошуках чогось, де тобі місця нема. Шукаєш, тримаєшся за ручки дверей, В пошуках кімнат, де не лише пустота. Ти чуєш гомін, що лоскоче ніжно слух. Відчуваєш подих, тепло подиху того, Але все озираєшся. Все пішло, як дух, Дух речей, яких не лишилося. Нікого.
2018-02-15 17:22:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13207
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2753