Потрібне десь поруч
Я відчуваю, що потрібне десь поруч. Так близько, що ніби в хованки грає. Озираєшся усюди. Ліворуч, праворуч, І ніби ось вже, трошечки ще. Немає. Ну як би його сказати, воно взагалі є, Важко так пояснити цю тупу ситуацію. Чи то ти його не бачиш, чи воно тебе Своєю відсутністю клика фрустрацію. Шукаєш, бігаєш поміж пустих речей, В пошуках чогось, де тобі місця нема. Шукаєш, тримаєшся за ручки дверей, В пошуках кімнат, де не лише пустота. Ти чуєш гомін, що лоскоче ніжно слух. Відчуваєш подих, тепло подиху того, Але все озираєшся. Все пішло, як дух, Дух речей, яких не лишилося. Нікого.
2018-02-15 17:22:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2453
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2502