Я піду.
rocusan
Одного такого дня я мовчки піду. Ти ось не втигнеш спитати куди, Я звичайно навіть не скажу чому І знатиму, що не отримаю листи. Я піду занадто далеко від всього. Піду мабуть дуже глибоко в себе. Це не зупинить ніяк пересторога. Це просто така наявна потреба. Це не дилема. Бач? Сумніву нема. Суть речей прозора й не складна Як розкладати по полицям слова І навіть так, дорога є лише одна. Маю йти, навіть якщо є місце тут. Я вже зібрався, капелюх на голові За мить прийде сюди новий етюд, А я піду. Ти залишишся на самоті.
2018-03-05 10:18:49
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
👍✨
Відповісти
2018-03-05 14:27:56
Подобається
Інші вірші поета
На душі гримлять канонади Люди - бетонні споруди Знаєте, то є така мука - кохати. Я залишаюсь
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2564
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13139