Я піду.
rocusan
Одного такого дня я мовчки піду. Ти ось не втигнеш спитати куди, Я звичайно навіть не скажу чому І знатиму, що не отримаю листи. Я піду занадто далеко від всього. Піду мабуть дуже глибоко в себе. Це не зупинить ніяк пересторога. Це просто така наявна потреба. Це не дилема. Бач? Сумніву нема. Суть речей прозора й не складна Як розкладати по полицям слова І навіть так, дорога є лише одна. Маю йти, навіть якщо є місце тут. Я вже зібрався, капелюх на голові За мить прийде сюди новий етюд, А я піду. Ти залишишся на самоті.
2018-03-05 10:18:49
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
👍✨
Відповісти
2018-03-05 14:27:56
Подобається
Інші вірші поета
Люди - бетонні споруди Мо' нічого й не було Скажи мені чому? На душі гримлять канонади
Інші поети
TVOY 50/50
@fidelium_semper
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3363
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2885