Сніг усе пам'ята
Десь на сході стріляють гармати,
І день мимохідь ясноокий мина...
О люті морози! Розучіть пам'ятати!
Помолюся і знову засну близь вікна.
І сніг постарілий блакитний
Розділить зі мною цю тугу —
Не друг він, а свідок єдиний
Жаху людського і бруду.
Тут давно не співають пташки,
Тут вітер завжди холодніший,
І тільки сиві, як брови, книжки
Навіть за Всесвіт мудріші.
А сніг не блищить на дорозі —
Він дзеркало вражених дум,
Ніколи ні віршам, ні прозі
Не передати мій сум.
Дихає люттю й суворо карає
Та залишає назавжди зима...
Обпалює очі світло криштальне,
Бо сніг цей усе пам'ята...
І день мимохідь ясноокий мина...
О люті морози! Розучіть пам'ятати!
Помолюся і знову засну близь вікна.
І сніг постарілий блакитний
Розділить зі мною цю тугу —
Не друг він, а свідок єдиний
Жаху людського і бруду.
Тут давно не співають пташки,
Тут вітер завжди холодніший,
І тільки сиві, як брови, книжки
Навіть за Всесвіт мудріші.
А сніг не блищить на дорозі —
Він дзеркало вражених дум,
Ніколи ні віршам, ні прозі
Не передати мій сум.
Дихає люттю й суворо карає
Та залишає назавжди зима...
Обпалює очі світло криштальне,
Бо сніг цей усе пам'ята...
Коментарі