Уже достатньо міст-героїв
Нехай моє місто не стане героєм —
Нехай моє місто продовжує жити
Без росій непотрібних, без бою —
Не смійте нас більше бомбити!
Будь ласка! Уже забагато героїв,
Хоча і кожний віднині герой —
Знову у світі хтось збожеволів
І грає на крóві поховану роль...
Чи мало нещасть було на планеті,
Що хтось оживив змертвілі жахи,
Що тепер — не міста, а пустелі,
Гвинтокрили, але не птахи?
Стільки років крали наш спокій,
Але вирішив хтось, що замало...
І скільки іще клятих років
Обживати із страхом підвали?
Нехай моє місто буде живим,
А на небі розсіються хмари!
Ну чому так сподобалось їм
Із селищ робити примари?
Не потрібні посмертні медалі —
Наші рідні потрібні лиш вдома.
Ми хочемо жити лиш далі.
В Україні. Нехай без "героя".
Нехай моє місто продовжує жити
Без росій непотрібних, без бою —
Не смійте нас більше бомбити!
Будь ласка! Уже забагато героїв,
Хоча і кожний віднині герой —
Знову у світі хтось збожеволів
І грає на крóві поховану роль...
Чи мало нещасть було на планеті,
Що хтось оживив змертвілі жахи,
Що тепер — не міста, а пустелі,
Гвинтокрили, але не птахи?
Стільки років крали наш спокій,
Але вирішив хтось, що замало...
І скільки іще клятих років
Обживати із страхом підвали?
Нехай моє місто буде живим,
А на небі розсіються хмари!
Ну чому так сподобалось їм
Із селищ робити примари?
Не потрібні посмертні медалі —
Наші рідні потрібні лиш вдома.
Ми хочемо жити лиш далі.
В Україні. Нехай без "героя".
Коментарі