Заберіть з мого серця цей біль!
Заберіть з мого серця цей біль!
Крижаніють очі, відмовили руки,
Не відчуваю тепер власних крил -
Заберіть хто-небудь ці муки!
У сутінках знов, і спогади стерті,
А я розіп'ята й прибита до скелі,
І серце палає, жадаючи смерті,
Та й завмирає навіки в пустелі.
Заберіть хто-небудь цей біль!
Він дере на шматки мою душу,
Він найлютіший у всесвіті звір,
Та я стерплю! Я маю! Я мушу!
І знову руки чорні, руки криваві
Тримають повітря, немов би каміння,
Та це лише пастка - я марно благаю:
Нікому немає у світі спасіння...
А змій оточує муром вогненним,
І до неба здіймається пил -
Цей жаль людській нескінченний!
Заберіть з мого серця цей біль!
Заберіть з мого серця цей біль...
Крижаніють очі, відмовили руки,
Не відчуваю тепер власних крил -
Заберіть хто-небудь ці муки!
У сутінках знов, і спогади стерті,
А я розіп'ята й прибита до скелі,
І серце палає, жадаючи смерті,
Та й завмирає навіки в пустелі.
Заберіть хто-небудь цей біль!
Він дере на шматки мою душу,
Він найлютіший у всесвіті звір,
Та я стерплю! Я маю! Я мушу!
І знову руки чорні, руки криваві
Тримають повітря, немов би каміння,
Та це лише пастка - я марно благаю:
Нікому немає у світі спасіння...
А змій оточує муром вогненним,
І до неба здіймається пил -
Цей жаль людській нескінченний!
Заберіть з мого серця цей біль!
Заберіть з мого серця цей біль...
Коментарі