Біоритми
Nadine Tikhonovitch
Дві паралельні дороги. Дві площини — один світ. І ось ми зустрілися знову. Однаковий наш біоритм. Два шляхи — різні долі. Два паралельних життя. Вони перетнуться? Ніколи. Таємниця — мої почуття. І ось ми крокуємо... Поруч. Путь? Одна. Напрямки різні... Казка зі мною... Праворуч. Але голос... Голос — це пісня? То мрія!.. Чи сон?.. Божеволію! Полон це фантазій та рим. Зустріч — збіг це... Чи доля? Однаковий наш біоритм?..
2020-09-14 19:33:37
28
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Гарно, просто чудово👍👍👍
Відповісти
2020-09-15 06:09:32
1
Твоя Відьма
Це бомбезно🥰🥰🥰🥰 Як красиво! Слів немає!
Відповісти
2020-09-17 14:38:08
1
Оксана
Сумно. На жаль, так буває
Відповісти
2022-10-08 11:56:34
1
Інші вірші поета
Своєю дорогою Солдате... Поранений звір Наснись, мандруючи Всесвітом...
Інші поети
secret
@secretnoclue
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4781
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3166