Регламент для знеболювального
Nadine Tikhonovitch
Приймаю знеболювальне – За рецептом: раз на місяць – Поміж блукаю самотньо, Де двірники воду місять... Та викликають звикання Страшне настільки ці ліки, Що важчого покарання В цьому не виникне світі... Цей препарат нелегальний І він не лікує хвороб – Тільки симптоми, звичайно, Полегшить, та прийде озноб... Як тільки слабшає дія, Хворе стискається серце І під ногами знов прірва Кличе до світу депресій... Приймаю знеболювальне – Чіткий існує регламент: Живу місяць між болями – Хвильку будую фундамент...
2022-11-15 09:31:02
19
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Леся Українка
❤️
Відповісти
2022-11-16 23:53:49
Подобається
Твоя Відьма
👏👏👏
Відповісти
2022-12-04 01:50:36
Подобається
Інші вірші поета
Сирена Щомиті Посивілий чоловік Світ був завжди сповненим втрат...
Інші поети
Blue Sky
@sekayo
Nashi
@nourashii
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4952
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4090