Сирена
Nadine Tikhonovitch
Залишилась мить — завиє сирена, А бомби у небі — неначе зірки, Моя кров закипає у венах — Взуваю знов я вночі чобітки... Одягуюся тепло, недбало і швидко, Вибігаю із хати, біжу в укриття — Буду виходить — сонце вже зійде, Якщо буде сонце і буде життя... Паром холодним пальці застиглі Намагаюсь хоч якось зігріти, А вибухи ночі — пурпýрові хвилі — І знову чекати останньої миті... Всі сплять, а наші підірвані ночі, Хоч і ми переможем війну — Сиджу у підвалі і згадую очі, У які ще, дасть Бог, зазирну... ________________________________ Із старого, проте і досі, на жаль, актуального. Бережіть себе! Вірте в ЗСУ! І прибуде з нами ППО🙏
2022-10-10 21:50:14
20
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Твоя Відьма
Так тривожно, так сумно...а кінець до мурах... Останні два рядочка особливо торкнули.
Відповісти
2022-10-11 01:48:50
3
Лео Лея
Всі, хто бажає нам таких ночей, нехай самі під залпи засинають, І не змикаючи ні вдень ні вніч очей, в своїй же злобі вдало потопають 😐
Відповісти
2022-10-11 06:46:33
2
Nadine Tikhonovitch
@Лео Лея 👏
Відповісти
2022-10-11 06:51:30
2
Інші вірші поета
Не хочу про минуле Неспокій У хмаринці Печуть на тілі...
Інші поети
Black flower
@_Black_flower
Hannah
@hananahQbanna
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2494
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3815