Сирена

Nadine Tikhonovitch

Залишилась мить — завиє сирена, А бомби у небі — неначе зірки, Моя кров закипає у венах — Взуваю знов я вночі чобітки... Одягуюся тепло, недбало і швидко, Вибігаю із хати, біжу в укриття — Буду виходить — сонце вже зійде, Якщо буде сонце і буде життя... Паром холодним пальці застиглі Намагаюсь хоч якось зігріти, А вибухи ночі — пурпýрові хвилі — І знову чекати останньої миті... Всі сплять, а наші підірвані ночі, Хоч і ми переможем війну — Сиджу у підвалі і згадую очі, У які ще, дасть Бог, зазирну... ________________________________ Із старого, проте і досі, на жаль, актуального. Бережіть себе! Вірте в ЗСУ! І прибуде з нами ППО🙏

2022-10-10 21:50:14

20

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Твоя Відьма

Так тривожно, так сумно...а кінець до мурах... Останні два рядочка особливо торкнули.

Відповісти

2022-10-11 01:48:50

3

Лео Лея

Всі, хто бажає нам таких ночей, нехай самі під залпи засинають, І не змикаючи ні вдень ні вніч очей, в своїй же злобі вдало потопають 😐

Відповісти

2022-10-11 06:46:33

2

Nadine Tikhonovitch

@Лео Лея 👏

Відповісти

2022-10-11 06:51:30

2

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5782

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2224