Сніг усе пам'ята
Nadine Tikhonovitch
Десь на сході стріляють гармати, І день мимохідь ясноокий мина... О люті морози! Розучіть пам'ятати! Помолюся і знову засну близь вікна. І сніг постарілий блакитний Розділить зі мною цю тугу — Не друг він, а свідок єдиний Жаху людського і бруду. Тут давно не співають пташки, Тут вітер завжди холодніший, І тільки сиві, як брови, книжки Навіть за Всесвіт мудріші. А сніг не блищить на дорозі — Він дзеркало вражених дум, Ніколи ні віршам, ні прозі Не передати мій сум. Дихає люттю й суворо карає Та залишає назавжди зима... Обпалює очі світло криштальне, Бо сніг цей усе пам'ята...
2021-02-22 22:45:51
42
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Твоя Відьма
Пронизливо🥴😥🧊
Відповісти
2021-03-01 16:59:12
1
02katy18
🖤🕯️
Відповісти
2021-10-15 19:59:49
Подобається
Твоя Відьма
Неперевершено! Читаю знов і божеволію від когожного рядочка!
Відповісти
2022-09-29 23:15:36
1
Інші вірші поета
Насилля Ти вабиш мене Маленький привид з вишневим серцем Déjà vu
Інші поети
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9523
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6164