Час зберіг тебе...
Ніч ковтає синє небо. Зазирни із потойбіччя: Я доросліша за тебе – Вкрите зморшками обличчя. І в очах застигне подив – Обдурив годинник нас... Я роблю останній подих Та їдкий ковтаю час. Ти не п'єш смачної кави, Та й у дзеркалі – пітьма, І немає зліше кари, Ніж шукати світ дарма... Ніч ковтає біле сонце, Ніч краде грайливі сни – Засинаю на віконці, Доки спиш ти у труні. Хоч забрав тебе уранці – Я доросліша за тебе! – Час зберіг і юність пальців, І очей блискуче небо...
2021-07-22 20:35:56
33
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Синий Демон
😭
Відповісти
2021-10-29 21:57:00
Подобається
Твоя Відьма
Э вірші, які складно коментувати...
Відповісти
2021-11-25 16:26:01
Подобається
Оксана
Боляче.
Відповісти
2022-10-08 12:11:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2214
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3204