Шостий рік
Я стільки разів уже відпускала в небо рябе,
Що всяку надію втратила відпустити тебе.
Я стільки разів чекала на телефонний дзвінок
І стільки разів губилась серед тривожних думок…
Стільки років без тебе тягнулися, наче віки,
Та збережений памʼяттю останній дотик руки...
І досі небо осіннє сповнене тих же тривог,
І скільки разів його малювала, знає лиш Бог.
Я вже подолала безліч доріг, безліч етапів,
Де проклинала та пробачала, різала навпіл…
Я стільки разів тебе відпускала й досі ніяк —
Ти досі мене зігріваєш, світиш, наче маяк.
Я стільки разів молила викреслить дату цю геть
І скільки разів намагалась обдурити я смерть…
Стільки спроб забути крізь роки і кожна з них — марна,
Інколи навіть здається: світ — психічна лікарня.
Я знову палю календар: в датах заточений крик —
Я намагаюсь це відпустить шостий бісовий рік.
03.09.23
2023-09-03 21:51:12
12
3