Кохай мене, будь ласка...
Nadine Tikhonovitch
Кохай мене, кохай, будь ласка, Руками, поглядом, мовчанням, Кохай, бо вже набридла маска, Будь найсолодшим покаранням... Кохай мене у книгах, віршах, Розчиняй мене на сторінках, Нехай мене кохання знищить — Люба смерть мені в твоїх руках... У снах і зустрічах миттєвих — Ти... Завжди кохай чи хоч на мить, Ну і в історіях життєвих Не забувай мене не загубить... Кохай... Та це насправді пастка... Зрозуміла я невдач всіх суть: Замíсть «Кохай мене, будь ласка!» Я благаю тихо: «Просто будь!»
2023-04-02 13:49:25
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Nadine Tikhonovitch
@Юлія Гаргат ❤️
Відповісти
2023-04-02 21:38:32
Подобається
Твоя Відьма
"люба смерть мені в твоїх руках" 💔
Відповісти
2023-04-30 03:05:14
1
Ален Тім
😻
Відповісти
2023-05-14 18:21:01
Подобається
Інші вірші поета
Втома Гідна лиш ковдра Сирена Час зберіг тебе...
Інші поети
Сергій
@sushko18
JESS Rose fortune
@rosefleurfortune
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1707
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1679