Маленький привид з вишневим серцем
Твій привид маленький іскристо сміється, Ховає свій сум у вишневу усмíшку І завжди прямує орбітою пішки — Маленький володар великого серця... Він міг би собою лякать перехожих І коханих міняти, неначе маньяк, Але наче маленький вишневий черв'як, Зжирає себе же заради дорожчих... Твій привид палає вогнями із вишні, Сміється, як шут, як дитина, радіє, Чека, як собака, і мріє, і мріє, Ховаючи сльози в разгублені вірші...
2022-10-23 14:17:44
26
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Оксана
Як завжди: по-вишневому чарівно!
Відповісти
2022-10-28 12:59:54
2
Твоя Відьма
Ти настільки вишнева, що я уже перестала споживати щось, якщо там немає вишні 🍒
Відповісти
2022-10-29 23:46:09
2
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма Не повіриш, але я — також)
Відповісти
2022-10-30 00:42:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1314
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5710