Безславно

Nadine Tikhonovitch

Давай про нас не напишуть в новинах І про інших нехай складають віршí, А ми збережемо віру в обіймах І рушимо тихо до власних вершин... Нехай же із нас не зроблять героїв Захопливих книг і сумного кіно, Де серед безглуздя тисячі воїн Загинуть найкращі в кінці все одно... Благаю, давай з тобою лиш жити — До історій інші нехай увійдуть... Втомилась втрачати — хочу любити І разом прожити безславную путь.

2022-11-27 15:56:15

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Юлія Богута

Вірш перегукується з моїм) я теж не хочу жити в підручнику і стати частиною історії. Принаймні частиною статистики не хочу. Краще вже в книгу з літератури потрапити. #чв

Відповісти

2022-12-10 18:08:27

Nadine Tikhonovitch

@Юлія Богута У нас з тобою схожі бажання)

Відповісти

2022-12-10 18:13:54

ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ

Ну задум доволі цікавий. Відсторонення від зовнішнього світу для рефлексії перегукується із віршем Лео Леї, і знаєте, цей ескапізм мені дуже близький, тому💚 #читаємо_вірші

Відповісти

2022-12-10 19:22:13

Інші вірші поета

Я ніколи не зраджу... Пахне осінню Мертвими мовами Якби я могла оселитись на небі...

Інші поети

Prosvet

@Prosvet

iriana clem

@iriana_clem

Vasyl Stewart

@vasylstewart

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12272

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4701