Безславно
Nadine Tikhonovitch
Давай про нас не напишуть в новинах І про інших нехай складають віршí, А ми збережемо віру в обіймах  І рушимо тихо до власних вершин...  Нехай же із нас не зроблять героїв Захопливих книг і сумного кіно,  Де серед безглуздя тисячі воїн Загинуть найкращі в кінці все одно...  Благаю, давай з тобою лиш жити — До історій інші нехай увійдуть...  Втомилась втрачати — хочу любити І разом прожити безславную путь.
2022-11-27 15:56:15
27
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Сандра Мей
Гарно. Чудово сказано й передано почуття. Я відчула у вірші прагнення жити без усіх турбот. Жити звичайним повсякденним життям без пригод. Щоб ніхто й не знав про їхнє існування крім них самих. Тобто вони хочуть жити життям тихим й спокійним. #ЧВ
Відповісти
2022-12-10 14:42:24
1
Юлія Богута
Вірш перегукується з моїм) я теж не хочу жити в підручнику і стати частиною історії. Принаймні частиною статистики не хочу. Краще вже в книгу з літератури потрапити. #чв
Відповісти
2022-12-10 18:08:27
1
Nadine Tikhonovitch
@Юлія Богута У нас з тобою схожі бажання)
Відповісти
2022-12-10 18:13:54
1
Інші вірші поета
Наснись, мандруючи Всесвітом... 10.12 Солдате... Час зберіг тебе...
Інші поети
Mira
@mira_sama
Duaa Is Lazy
@Writer_Duaa
Fatima Mohammed
@fatimaalshaikh
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9475
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2580