Безславно
Nadine Tikhonovitch
Давай про нас не напишуть в новинах І про інших нехай складають віршí, А ми збережемо віру в обіймах  І рушимо тихо до власних вершин...  Нехай же із нас не зроблять героїв Захопливих книг і сумного кіно,  Де серед безглуздя тисячі воїн Загинуть найкращі в кінці все одно...  Благаю, давай з тобою лиш жити — До історій інші нехай увійдуть...  Втомилась втрачати — хочу любити І разом прожити безславную путь.
2022-11-27 15:56:15
27
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Сандра Мей
Гарно. Чудово сказано й передано почуття. Я відчула у вірші прагнення жити без усіх турбот. Жити звичайним повсякденним життям без пригод. Щоб ніхто й не знав про їхнє існування крім них самих. Тобто вони хочуть жити життям тихим й спокійним. #ЧВ
Відповісти
2022-12-10 14:42:24
1
Юлія Богута
Вірш перегукується з моїм) я теж не хочу жити в підручнику і стати частиною історії. Принаймні частиною статистики не хочу. Краще вже в книгу з літератури потрапити. #чв
Відповісти
2022-12-10 18:08:27
1
Nadine Tikhonovitch
@Юлія Богута У нас з тобою схожі бажання)
Відповісти
2022-12-10 18:13:54
1
Інші вірші поета
Нещасно-щасливі Маленький привид з вишневим серцем Серце небоги Воєнна любов
Інші поети
Raven_Hair
@Raven_Hair
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3382
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5508