Торнадо
Вогонь обпалює кістки і душу, А я з небес викликаю торнадо, Нехай здіймається пил. На сушу! Закликаю весь світ воювати! Я спалюю хати і жалість, і сіль, Я борюся зі смертю, та марно! Накликаю розруху, вкладаю свій біль: Хай знищить кістляву торнадо! Я сумую - всі штóрми на морі Сьогодні зійдуть з берегів! В ураган я вкладаю все горе, Весь біль, що у грудях запрів! Так, божевільна - я кличу торнадо, І чорна вдарить по ребрах рука - Повертались до дому солдати, А тебе все у хаті нема... Я сумую! Ти чуєш? Співаю Голосами цунамі і диких вітрів, Що людство безбожно вбивають І пір'я дарують для крил. Я сумую! Кричу і вбиваю - Хай ллється з ножа мого кров! Я вовком у лісі до неба волаю І готую для втечі пором... Срібло зірок і золото болю Вщент розбиває торнадо... Я співаю. Ти чуєш? Я йду за тобою, Пригортаю до серця гітару... Дивися! Це кров - її океани! Я стала торнадо і болем лечу! Я знищу цей світ і кістляву!.. Та чому ж я стою і мовчу?.. Як божевільна, мовчу...
2021-04-30 12:37:19
34
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Твоя Відьма
Торкає душу! Дуже сильний і зворушливий вірш😭😭😭
Відповісти
2021-04-30 13:23:15
1
Меліса
це з розділу тих віршів, які не можна ніяк описати. ні, я вловила суть автора, яку він намагався донести, але сам по собі вірш є торнадо. стільки бурі зі слів, які панорамно збираються в рядки, а ті в строки... і зносять тебе... вдихнути ти вже не можеш... бо це потік, який заносить надто далеко... ти втрачаєш свідомість... бо задихаєшся... а що, може, бути гіркіше за свідомий вибір встати на шляху того торнадо? цієї природної сили... хіба це не є безумство? де ти скочуєшся не вниз, а злітає у цьому пориві наверх...
Відповісти
2021-04-30 19:26:06
1
02katy18
🖤🕯️
Відповісти
2021-10-15 19:54:20
1
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16903
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1771