Торнадо
Nadine Tikhonovitch
Вогонь обпалює кістки і душу, А я з небес викликаю торнадо, Нехай здіймається пил. На сушу! Закликаю весь світ воювати! Я спалюю хати і жалість, і сіль, Я борюся зі смертю, та марно! Накликаю розруху, вкладаю свій біль: Хай знищить кістляву торнадо! Я сумую - всі штóрми на морі Сьогодні зійдуть з берегів! В ураган я вкладаю все горе, Весь біль, що у грудях запрів! Так, божевільна - я кличу торнадо, І чорна вдарить по ребрах рука - Повертались до дому солдати, А тебе все у хаті нема... Я сумую! Ти чуєш? Співаю Голосами цунамі і диких вітрів, Що людство безбожно вбивають І пір'я дарують для крил. Я сумую! Кричу і вбиваю - Хай ллється з ножа мого кров! Я вовком у лісі до неба волаю І готую для втечі пором... Срібло зірок і золото болю Вщент розбиває торнадо... Я співаю. Ти чуєш? Я йду за тобою, Пригортаю до серця гітару... Дивися! Це кров - її океани! Я стала торнадо і болем лечу! Я знищу цей світ і кістляву!.. Та чому ж я стою і мовчу?.. Як божевільна, мовчу...
2021-04-30 12:37:19
34
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Твоя Відьма
Торкає душу! Дуже сильний і зворушливий вірш😭😭😭
Відповісти
2021-04-30 13:23:15
1
Меліса
це з розділу тих віршів, які не можна ніяк описати. ні, я вловила суть автора, яку він намагався донести, але сам по собі вірш є торнадо. стільки бурі зі слів, які панорамно збираються в рядки, а ті в строки... і зносять тебе... вдихнути ти вже не можеш... бо це потік, який заносить надто далеко... ти втрачаєш свідомість... бо задихаєшся... а що, може, бути гіркіше за свідомий вибір встати на шляху того торнадо? цієї природної сили... хіба це не є безумство? де ти скочуєшся не вниз, а злітає у цьому пориві наверх...
Відповісти
2021-04-30 19:26:06
1
02katy18
🖤🕯️
Відповісти
2021-10-15 19:54:20
1
Інші вірші поета
Весняне марево Нехай лікують сни! Сніг усе пам'ята Сп'яніла пам'ять
Інші поети
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Soft kiri
@Kiribaku_Addict
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2480
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1042