Мертвими мовами
Nadine Tikhonovitch
Твоїх сторінок ніхто не торкнеться, Ти написана мертвими мовами — Ховала в тобі знесилене серце, Відпочивала між перешкодами. Слова не торкнуться чужої душі — Мої збережи, як у сейфі, мрії, Засинай — вночі, як раніше, блищи: Мене не лишай, будь ласка, надії!.. Я тебе воскресу — зберу по шматках, Відшукавши сенси твої тепер знов, Я образ знайду у вишневих рядках, Де смерть і життя, і небесна любов. Нехай злі боги мене покарають За злочини слів, що скоєні серцем, Нехай буде так — слова хай вбивають, А тих сторінок ніхто не торкнеться... ------------------------------------------ Книзі, приреченій на смерть і життя одночасно... -----------------------------------------
2022-11-11 20:12:16
21
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Твоя Відьма
😍👏
Відповісти
2022-11-11 23:03:10
1
Оксана
Враховуючи фон, можу тільки здогадуватися, про яку книгу йдеться)
Відповісти
2022-12-24 01:54:09
1
Інші вірші поета
La vie de la grenouille Повернутись туди Не відкладати людей Мовчи!
Інші поети
Catastrophe
@catastrophespoetry
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11156
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8539