Мертвими мовами
Nadine Tikhonovitch
Твоїх сторінок ніхто не торкнеться, Ти написана мертвими мовами — Ховала в тобі знесилене серце, Відпочивала між перешкодами. Слова не торкнуться чужої душі — Мої збережи, як у сейфі, мрії, Засинай — вночі, як раніше, блищи: Мене не лишай, будь ласка, надії!.. Я тебе воскресу — зберу по шматках, Відшукавши сенси твої тепер знов, Я образ знайду у вишневих рядках, Де смерть і життя, і небесна любов. Нехай злі боги мене покарають За злочини слів, що скоєні серцем, Нехай буде так — слова хай вбивають, А тих сторінок ніхто не торкнеться... ------------------------------------------ Книзі, приреченій на смерть і життя одночасно... -----------------------------------------
2022-11-11 20:12:16
21
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Твоя Відьма
😍👏
Відповісти
2022-11-11 23:03:10
1
Оксана
Враховуючи фон, можу тільки здогадуватися, про яку книгу йдеться)
Відповісти
2022-12-24 01:54:09
1
Інші вірші поета
Коли закінчиться війна Я знову краду твою міміку... Завітне кільце Нападу на тебе...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9533
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5463