Весняне марево
Nadine Tikhonovitch
Вона ввижається усюди — Світлоокий слід сумний, Мерехтять навколо люди, Як метелик у пітьмі... Душать звуки, душать квіти, Ворогиня нам — весна, Мéне страчено у світі — Лунає вíтрами Вона. Моє марево весняне Розчинилось в кислоті... Вона ввижалася — так гарно! І хвилини ці святі!
2021-05-26 09:42:40
39
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Твоя Відьма
Дуже класно😻 Обожнюю твою поезію😻
Відповісти
2021-05-26 21:08:43
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма дякую
Відповісти
2021-05-26 21:11:32
Подобається
Оксана
Яка чудова поезія!
Відповісти
2022-10-08 12:17:20
1
Інші вірші поета
Повертайтесь живими! Насилля Як дивно Не хочу про минуле
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4900
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2954