Весняне марево
Nadine Tikhonovitch
Вона ввижається усюди — Світлоокий слід сумний, Мерехтять навколо люди, Як метелик у пітьмі... Душать звуки, душать квіти, Ворогиня нам — весна, Мéне страчено у світі — Лунає вíтрами Вона. Моє марево весняне Розчинилось в кислоті... Вона ввижалася — так гарно! І хвилини ці святі!
2021-05-26 09:42:40
39
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Твоя Відьма
Дуже класно😻 Обожнюю твою поезію😻
Відповісти
2021-05-26 21:08:43
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма дякую
Відповісти
2021-05-26 21:11:32
Подобається
Оксана
Яка чудова поезія!
Відповісти
2022-10-08 12:17:20
1
Інші вірші поета
Кохай мене, будь ласка... Усе мине! Tutto passerà! Catherine, sans toi... Чи плачеш ти, серце?
Інші поети
Asya
@gunes_aydin
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3466
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10570