Своєю дорогою

Nadine Tikhonovitch

Вона просила йти мене дорогою своєю, Вона благала місяцем і сонцем не любить... Та хіба ж я винна, що душею юною всією До неї рвуся, немов скажена, кожну мить... Вона зі мною, чесно, була завжди люб'язна, Та хто ж це звіра в серці розбудив? Я хочу бачити лише, нічого більшого... Будь ласка! Дозвольте написати хоч один, один ще твір! В очах - гроза, а в серці - полум'я та крига, Вона просила йти мене дорогою своєю... Чого ж хотіла ти? Ти й у всьому винна! Боже! Жінку покохала! Та я не дихаю без неї... Я не рухаюсь без неї... І люблю сором'язливо: Її очі сірі з зеленцею - то мій кисень для легенів... Я обійму її, хоч подумки, так ніжно і щосили, І віднині, як заворожена, йду лише дорогою своєю...

2020-10-13 08:54:59

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Nadine Tikhonovitch

Звичайно! Неуважно переписала з чернетки... Дякую, що помітили!

Відповісти

2020-10-13 12:09:17

Подобається

Danii

Як пронизливо...

Відповісти

2020-10-13 13:42:52

Андрей

Тоже печальная судьба

Відповісти

2020-10-24 11:58:51

Інші вірші поета

Дорожче смарагдів Безславно Нехай лікують сни! Надто потрібна

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

ann a

@laccanelle

Adara Halley

@adarahalley

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

4778

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

4005