Подолані страхи
Nadine Tikhonovitch
Мої подолані страхи, Немов метелики вогненні, Немов вітри, немов птахи, Жагою серця полонені. Вони ліричними рядками Мої наповнюють легені – Я здіймаюсь над горами, Я танцюю просто неба. Мої подолані страхи Дарують силу тілу, крила, І відходять у віки Спочивати до світила. Я гірську долаю путь, Ловлю долонями тумани, Вітри гірські про се ревуть: Літо в серці не зів'яне!
2021-08-17 20:33:44
30
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Гарний порив відчуттів 🔥
Відповісти
2021-08-18 08:04:40
1
Твоя Відьма
❤️
Відповісти
2022-09-29 23:17:42
Подобається
Інші вірші поета
Нападу на тебе... Заберіть з мого серця цей біль! Весняне марево А ти виходиш з мережі...
Інші поети
ℭ'
@humeurpluvieuse
Avrora171717
@Avrora171717
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1579
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1295