Неспокій
Nadine Tikhonovitch
Мені знати б, що спиш ти, люба, Що тебе не збудило вибухом — Твій нічний неспокій у грудях Стане від мене їм вироком. Силою думки чи уві сні Запевни мене, що все добре, На зло ворогам сильніш обійми У мить неминучого шторму. Дай знати мені, що жива ти — Мені інших знань і не треба... Хіба не жорстокість — мовчати Під осяяним бомбами небом? Тривога. Знов вибух. Світанок... Я крізь ніч прошепочу: «Живи...» Наш ранок, наш вечір настане — Поза межами б стрічки новин...
2022-11-01 01:45:15
24
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Твоя Відьма
Я знаю: прийде час і неспокій зміниться спокоєм! Чекаємо! ❤️
Відповісти
2022-11-02 18:44:04
3
Леся Українка
Вірш покрив цілком і повністю, особливо про "мені інших знань і не треба" і про жорстокість мовчання під бомбами...
Відповісти
2022-11-09 20:19:50
2
Оксана
Неймовірно😍
Відповісти
2022-12-24 01:58:20
1
Інші вірші поета
Сп'яніла пам'ять La lune Насилля Зустрічами нашими...
Інші поети
Khadeejah_Mansur_
@Khadeejah_Mansur_
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7020
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13489