Фотокартка - спогад біди
Nadine Tikhonovitch
Ковтаючи сльози біди У темряві ще одній ночі, В блідій трясеться руці Фотокартка — зоряні очі... Фотокартка — руки застиглі, Відходить посмішка де у віки — На жаль, колись ми не встигли Від нещасть з тобою втекти. Пожовкла тепер фотокартка, Та зігріває мене лиш вона, Хоч руйнує, як на світанку Руйнувала столицю війна. Фотокартка — ще живі пальці Обпалюють спогадом душу... Ну нащо як в ніч, так і вранці Пам'ятати пекло це мушу? Пекло, що Раєм здавалось, Де ми щасливі, де ми сумні... Фотокартка лише залишалась Спогадом вічним біди... І більше, а більше нічого, Крім фото і сліз, сновидінь — Звідки не вкрасти нікого, А ти примара, тож згинь!
2020-07-24 11:01:42
42
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Миланочка
Дуже пронизливо....
Відповісти
2020-08-09 12:29:49
1
Nadine Tikhonovitch
@Миланочка дякую
Відповісти
2020-08-09 12:32:41
Подобається
Nadine Tikhonovitch
а може і ні...
Відповісти
2020-09-16 07:44:16
Подобається
Інші вірші поета
Згадка про тебе Втома Грань Час зберіг тебе...
Інші поети
ملاك عطوات
@WhiteAngel3011
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1539
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4685