Фотокартка - спогад біди
Nadine Tikhonovitch
Ковтаючи сльози біди У темряві ще одній ночі, В блідій трясеться руці Фотокартка — зоряні очі... Фотокартка — руки застиглі, Відходить посмішка де у віки — На жаль, колись ми не встигли Від нещасть з тобою втекти. Пожовкла тепер фотокартка, Та зігріває мене лиш вона, Хоч руйнує, як на світанку Руйнувала столицю війна. Фотокартка — ще живі пальці Обпалюють спогадом душу... Ну нащо як в ніч, так і вранці Пам'ятати пекло це мушу? Пекло, що Раєм здавалось, Де ми щасливі, де ми сумні... Фотокартка лише залишалась Спогадом вічним біди... І більше, а більше нічого, Крім фото і сліз, сновидінь — Звідки не вкрасти нікого, А ти примара, тож згинь!
24.07.2020
42
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Миланочка
Дуже пронизливо....
Відповісти
09.08.2020, 12:29
1
Nadine Tikhonovitch
@Миланочка дякую
Відповісти
09.08.2020, 12:32
Подобається
Nadine Tikhonovitch
а може і ні...
Відповісти
16.09.2020, 07:44
Подобається
Інші вірші поета
Неспокій П'яні листи Воля Хто вимикає нам сонце?
Інші поети
Veilka
@Docthespacerock
Diana Zhuk
@diana_zhuk_
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8391
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1658