Не хочу про минуле
Nadine Tikhonovitch
Ні! Стривай! Не хочу про минуле, Пігулкой що розтануло в мені... Так, можливо, час когось лікує — Мій час же серце крає уві сні... Не малюй же спогади, уяво, І не торкайся сумом моїх вій! Не лікує — час мене вбиває: Одна із сотен звичних алергій... Ні! Не треба більше про минуле — І без того воно мені болить... Промайне, казали... Промайнуло? Та затягнулось послане на мить... Буває, що сама я привид, Буває так: я привидів ловлю... Я пам'ятаю досі чийсь там вислів, Не важить зовсім що моє «люблю». Як так вийшло, що шторми всі світу Зібрав в одному місці й серці час? А моїм минулим пахнуть квіти — Давай його не буде поміж нас?
2022-10-20 20:34:59
29
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Василь Баша
Цікаве, чи будуть колись люди з радісним минулим. Мабуть так. Та точно то будуть не поети))) дуже вірна думка, якщо згадувати і зациклюватися минулим, то буде страшна алергія на життя - депресія. Та й взагалі минуле тоді минуле, коли ми погоджуємося , що воно минуло. #ЧВ
Відповісти
2022-11-02 12:44:25
1
Твоя Відьма
Сонечко, а ти, як завжди, на висоті! 😊 Щоби у минулому не відбулося, але воно на те і мунуле, що минуло вже геть. Деякі речі неможливо забути. Час не лікує — час дійсно поступово вбиває, отрутою в'їдаючись у серце, підступно вриваючись у сни. Не треба, щоби наше минуле заважало теперішньому й майбутньому,бо що було, то було і нічого вже не повернути і ніяк не виправити. #ЧВ
Відповісти
2022-11-02 19:13:42
1
Юлія Богута
Не знаю як інших, а мене час зовсім не вилікував. Мене вилікувала я сама. Чого і іншим бажаю. Бо поки ми самі себе не вилікуємо, нічого не зміниться. Абсолютно. #чв
Відповісти
2022-11-03 17:46:43
1
Інші вірші поета
Як дивно Завітне кільце Що б не траплялось у світі Сумна реальність
Інші поети
Iryna Markova
@iryna_markova
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5342
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4116