Не хочу про минуле
Ні! Стривай! Не хочу про минуле, Пігулкой що розтануло в мені... Так, можливо, час когось лікує — Мій час же серце крає уві сні... Не малюй же спогади, уяво, І не торкайся сумом моїх вій! Не лікує — час мене вбиває: Одна із сотен звичних алергій... Ні! Не треба більше про минуле — І без того воно мені болить... Промайне, казали... Промайнуло? Та затягнулось послане на мить... Буває, що сама я привид, Буває так: я привидів ловлю... Я пам'ятаю досі чийсь там вислів, Не важить зовсім що моє «люблю». Як так вийшло, що шторми всі світу Зібрав в одному місці й серці час? А моїм минулим пахнуть квіти — Давай його не буде поміж нас?
2022-10-20 20:34:59
29
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Василь Баша
Цікаве, чи будуть колись люди з радісним минулим. Мабуть так. Та точно то будуть не поети))) дуже вірна думка, якщо згадувати і зациклюватися минулим, то буде страшна алергія на життя - депресія. Та й взагалі минуле тоді минуле, коли ми погоджуємося , що воно минуло. #ЧВ
Відповісти
2022-11-02 12:44:25
1
Твоя Відьма
Сонечко, а ти, як завжди, на висоті! 😊 Щоби у минулому не відбулося, але воно на те і мунуле, що минуло вже геть. Деякі речі неможливо забути. Час не лікує — час дійсно поступово вбиває, отрутою в'їдаючись у серце, підступно вриваючись у сни. Не треба, щоби наше минуле заважало теперішньому й майбутньому,бо що було, то було і нічого вже не повернути і ніяк не виправити. #ЧВ
Відповісти
2022-11-02 19:13:42
1
Юлія Богута
Не знаю як інших, а мене час зовсім не вилікував. Мене вилікувала я сама. Чого і іншим бажаю. Бо поки ми самі себе не вилікуємо, нічого не зміниться. Абсолютно. #чв
Відповісти
2022-11-03 17:46:43
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15858
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11443