У ліній також буває любов?
Nadine Tikhonovitch
Дві прямі перетинаються, Кажуть, що всього в одній точці — І їх я накреслю на дошці, А наші — віриш? — збігаються... Можливо, ми тільки відрізки, Двома обмежені датами, Тільки із координатами, Що невідомі... Ми різні? Кут перетину рівний нулю, І з тобою ми паралельні, Відрізки ми чи нескінченні, Що заповнили цю площину? А може, таки ми два кола? Зустрічаємось знову і знов — В ліній також буває любов? — І не розірвемось ніколи... Якими б лініями й порядку Ми не були, видно, напевно, Що функція ця неперервна — Не шукайте розриви марно.
2022-11-21 22:17:03
17
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Твоя Відьма
Ох, наш ти математик😘
Відповісти
2022-12-04 01:50:26
1
Оксана
Незвично, математично, естетично ✨
Відповісти
2022-12-24 01:55:47
1
Синій Демон
А ти страшна людина))
Відповісти
2023-01-22 13:18:34
Подобається
Інші вірші поета
Все мине... La vie de la grenouille Своєю дорогою Усе мине! Tutto passerà!
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Veronica_Kovalenko
@veronika_kovalenko
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1583
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12230