У ліній також буває любов?

Nadine Tikhonovitch

Дві прямі перетинаються, Кажуть, що всього в одній точці — І їх я накреслю на дошці, А наші — віриш? — збігаються... Можливо, ми тільки відрізки, Двома обмежені датами, Тільки із координатами, Що невідомі... Ми різні? Кут перетину рівний нулю, І з тобою ми паралельні, Відрізки ми чи нескінченні, Що заповнили цю площину? А може, таки ми два кола? Зустрічаємось знову і знов — В ліній також буває любов? — І не розірвемось ніколи... Якими б лініями й порядку Ми не були, видно, напевно, Що функція ця неперервна — Не шукайте розриви марно.

2022-11-21 22:17:03

17

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Твоя Відьма

Ох, наш ти математик😘

Відповісти

2022-12-04 01:50:26

1

Оксана

Незвично, математично, естетично ✨

Відповісти

2022-12-24 01:55:47

1

Синій Демон

А ти страшна людина))

Відповісти

2023-01-22 13:18:34

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2155

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2207