У ліній також буває любов?
Дві прямі перетинаються, Кажуть, що всього в одній точці — І їх я накреслю на дошці, А наші — віриш? — збігаються... Можливо, ми тільки відрізки, Двома обмежені датами, Тільки із координатами, Що невідомі... Ми різні? Кут перетину рівний нулю, І з тобою ми паралельні, Відрізки ми чи нескінченні, Що заповнили цю площину? А може, таки ми два кола? Зустрічаємось знову і знов — В ліній також буває любов? — І не розірвемось ніколи... Якими б лініями й порядку Ми не були, видно, напевно, Що функція ця неперервна — Не шукайте розриви марно.
2022-11-21 22:17:03
17
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Твоя Відьма
Ох, наш ти математик😘
Відповісти
2022-12-04 01:50:26
1
Оксана
Незвично, математично, естетично ✨
Відповісти
2022-12-24 01:55:47
1
Синій Демон
А ти страшна людина))
Відповісти
2023-01-22 13:18:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2932
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4924