У ліній також буває любов?

Nadine Tikhonovitch

Дві прямі перетинаються, Кажуть, що всього в одній точці — І їх я накреслю на дошці, А наші — віриш? — збігаються... Можливо, ми тільки відрізки, Двома обмежені датами, Тільки із координатами, Що невідомі... Ми різні? Кут перетину рівний нулю, І з тобою ми паралельні, Відрізки ми чи нескінченні, Що заповнили цю площину? А може, таки ми два кола? Зустрічаємось знову і знов — В ліній також буває любов? — І не розірвемось ніколи... Якими б лініями й порядку Ми не були, видно, напевно, Що функція ця неперервна — Не шукайте розриви марно.

2022-11-21 22:17:03

17

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Твоя Відьма

Ох, наш ти математик😘

Відповісти

2022-12-04 01:50:26

1

Оксана

Незвично, математично, естетично ✨

Відповісти

2022-12-24 01:55:47

1

Синій Демон

А ти страшна людина))

Відповісти

2023-01-22 13:18:34

Подобається

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1042

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1538