Пісня дощу
Nadine Tikhonovitch
Дощ грав на струнах своїх крапель, Його пальці ніжно торкалися душі, А я, як завжди, обіймала вранці парту, А він, як завжди, казав мені: "Пиши!" А його сльози сріблі торкалися вікна, А посмішка звичайна танула у небі, І якби не цей урок, якби лише змогла Залишитись на благодійному концерті! А дощ грав мелодію, дощ плакав і сміявся, І літаки у небі обіймав він на світанку, Дощ грав суворо-ніжно, дощ зі мною грався, Дощ співав про мене щоночі і щоранку...
2020-08-31 06:45:14
41
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Наталья Дубровская
Спасибі автору за такий красивий вірш!
Відповісти
2020-08-31 06:50:56
2
Дана Язовських
Як гарно! 😍
Відповісти
2022-02-17 19:42:01
1
Інші вірші поета
Надто потрібна П'ятнадцять метрів Якби я могла оселитись на небі... Я ніколи не зраджу...
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3110
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4384