Як побачиш її — обійди, не кохай...

Nadine Tikhonovitch

Хтось зустріньте її, якій тільки тринадцять, Ту, що копія мене, але все ще не я, Розкажіть, що сила її гідна овацій, Бо серед живих ще наше із нею ім'я. Попередьте її, зупиніть, якщо можна, І дайте їй шанс мною не стати ніколи, Покажіть вересневе їй небо тривожне, Нехай ще тоді в неї між ребер заколе... Ти зустрінеш її, ти її покохаєш, Гітара гратиме безліч для неї пісень, А коли ти на струнах чарівних дограєш, Не дивись їй у вічі — розажи про той день. Як ти просто не візьмеш дня того слухавку, А на екрані застигне твоє SMS — Світ впаде. Увімкне трагічну хтось музику. Я схилюсь над землею, закричу до небес... Чи вона закричить? Ми кричатимо разом. Не вистачить квітів і сліз — ще сотні ночей, Ночей безсонних, безжальних, повних відрази, І ще безліч пошуків марних твоїх очей... І розкажи їй про те, що бачиш ти зверху, Покажи їй порізи на тоненьких руках, Простягни їй моє серце, чорне і мертве, Мене покажи, загублену десь у роках... Як побачиш її — обійди, не кохай, Не рятуй — вона здатна себе врятувати... Ніколи й ні за що їй мною стати не дай — Прошу, якщо ти помреш, не дай себе знати...

2023-04-30 01:13:40

22

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Твоя Відьма

Важко уявити собі більш чуттєвий вірш... Рядки доторкнулися до усіх глибин душі та серця 💔

Відповісти

2023-04-30 03:00:04

1

Darin Sholts

🖤🖤🖤

Відповісти

2023-04-30 13:35:17

1

Lady K.I.M

вааааа

Відповісти

2023-05-01 15:08:55

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2432

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1807