Світ рожевого кольору

Nadine Tikhonovitch

Знаєш, а якщо б і насправді Рожеві мав світ кольори, І гукав би тебе на світанку Годинник в рожеві шляхи... І варила б рожеву ти каву, І полонили б рожеві думки, І саме такими б очами Дивилась в обличчя мені... І навіть війну, що на сході, Вважали би миром усі, І прапор, мов небо і сонце, Рожевих тепер кольорів! І коли би чужими ночами Моя рожева лилася би кров, Ти солодко-пустими очами Поховала б реальну любов... Все би здавалось прекрасним: Рожевий - це мрія, добро... Так нам ніколи не вдасться Подолати справжнісіньке зло! Світ має багато відтінків, І є колір окремий - це ми, Є колір країни, родини, будинку, А рожевий малює хай сни!

2020-08-11 21:38:12

34

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Твоя Відьма

💜💜💜💜💜Фіолетовий - мій улюблений колір💜💜💜💜💜 Напишеш щось про нього? Я також не люблю рожевий... А ось вірш неймовірно красивий і навіть мудрий! Усе, як ты вмієш! Молодець, Надіка!

Відповісти

2020-08-12 20:21:33

1

Nadine Tikhonovitch

@Твоя Відьма Дякую... Обов'язково напишу... Це один із моіх улюблених кольоріів (Фіолетовий)

Відповісти

2020-08-12 20:34:31

Подобається

Меліса

ого-ого! ненавиджу рожевий, за ти і сама це знаєш... пробачте, але смаки ми всі маємо різні (тому шанувальники позовних бантиків не карайте мене), тому більш реальними, а водночас загадковими кольорами була чорний і білий. ще з самого дитинства зрозуміла, що контраст — дивовижне видовище, яке може помітити кожен, але зрозуміти суть, на жаль, виходить не у всіх. ні, звичайно, раніше я не думала, що все навколо сіре. це дивне відчуття поселилося після депресії. але чорним будь-кого чи будь-що наділяють лише люди...

Відповісти

2020-08-13 19:29:22

1

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3960

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4709