Світ рожевого кольору

Nadine Tikhonovitch

Знаєш, а якщо б і насправді Рожеві мав світ кольори, І гукав би тебе на світанку Годинник в рожеві шляхи... І варила б рожеву ти каву, І полонили б рожеві думки, І саме такими б очами Дивилась в обличчя мені... І навіть війну, що на сході, Вважали би миром усі, І прапор, мов небо і сонце, Рожевих тепер кольорів! І коли би чужими ночами Моя рожева лилася би кров, Ти солодко-пустими очами Поховала б реальну любов... Все би здавалось прекрасним: Рожевий - це мрія, добро... Так нам ніколи не вдасться Подолати справжнісіньке зло! Світ має багато відтінків, І є колір окремий - це ми, Є колір країни, родини, будинку, А рожевий малює хай сни!

2020-08-11 21:38:12

34

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Твоя Відьма

💜💜💜💜💜Фіолетовий - мій улюблений колір💜💜💜💜💜 Напишеш щось про нього? Я також не люблю рожевий... А ось вірш неймовірно красивий і навіть мудрий! Усе, як ты вмієш! Молодець, Надіка!

Відповісти

2020-08-12 20:21:33

1

Nadine Tikhonovitch

@Твоя Відьма Дякую... Обов'язково напишу... Це один із моіх улюблених кольоріів (Фіолетовий)

Відповісти

2020-08-12 20:34:31

Подобається

Меліса

ого-ого! ненавиджу рожевий, за ти і сама це знаєш... пробачте, але смаки ми всі маємо різні (тому шанувальники позовних бантиків не карайте мене), тому більш реальними, а водночас загадковими кольорами була чорний і білий. ще з самого дитинства зрозуміла, що контраст — дивовижне видовище, яке може помітити кожен, але зрозуміти суть, на жаль, виходить не у всіх. ні, звичайно, раніше я не думала, що все навколо сіре. це дивне відчуття поселилося після депресії. але чорним будь-кого чи будь-що наділяють лише люди...

Відповісти

2020-08-13 19:29:22

1

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4770

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2317