Шкарпетками заручені
Розгублені, розлючені, Шкарпетками заручені, На земляній прогалині Вдвох стоїмо, віддалені... У пастці між тривогами Прямуємо дорогами Ми нескінченних алергій, Чекаєм разом на відбій... Ми, вівцями обтяжені, Життям безглуздим вражені І заплатили надто цін, І так втомилися від війн... Страхами ще й не взяті ми, Ледь пам'ятаємо про мир, Та знай же, пташко змучена, Зі мною ти заручена... У небі десь овінчані, Романи незакінчені, І я війні тебе й рокам, І жодним дурням не віддам...
2022-09-29 22:11:50
23
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма Це справжня обручка)
Відповісти
2022-09-29 23:30:06
1
Пані Зефірка
@Nadine Tikhonovitch То ти заручена?
Відповісти
2022-10-26 01:33:21
1
Синій Демон
Відповісти
2023-01-22 13:23:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5041
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5660