Подих вічності
Nadine Tikhonovitch
На вулиці, як і в середині, вихор... Божевілля... Благаю, прокинься! Та й очами блакитно-сумними У вічність лише не дивися!.. Я благаю тебе, моя доле, Розвій отруйний цей дим... Та марно я кричу вкотре: «Благаю, тільки не йди!» Застиглі намертво пальці І серце таке ж крижане Обійму востаннє вже вранці — Невже нас біда не мине? Хіба тільки що зможуть Солоні сльози, мов море, Повернути в тіло це душу... Ні! У тім і все горе... Намертво вражена в серце Стріла трагедій та бід, Напевно, вона повернéться - Став в'язницею світ... Здається, наче все сниться, А вічності подих — вітри Стогнуть зі мною: прокинься! Благаю, тільки не йди!
2020-07-16 21:55:14
47
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
В закладочку
Відповісти
2020-07-17 02:44:44
2
Яна Войвич
Дуже чуттєво!
Відповісти
2020-07-17 07:39:44
1
Твоя Відьма
Дуже сильно і чуттєво...
Відповісти
2020-07-17 09:37:49
1
Інші вірші поета
Втома Дивовижна В жодному разі Поранений звір
Інші поети
Siriin
@Siriin
Ruslana
@rock_ksolana
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8219
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15584