Заберіть з мого серця цей біль!
Заберіть з мого серця цей біль! Крижаніють очі, відмовили руки, Не відчуваю тепер власних крил - Заберіть хто-небудь ці муки! У сутінках знов, і спогади стерті, А я розіп'ята й прибита до скелі, І серце палає, жадаючи смерті, Та й завмирає навіки в пустелі. Заберіть хто-небудь цей біль! Він дере на шматки мою душу, Він найлютіший у всесвіті звір, Та я стерплю! Я маю! Я мушу! І знову руки чорні, руки криваві Тримають повітря, немов би каміння, Та це лише пастка - я марно благаю: Нікому немає у світі спасіння... А змій оточує муром вогненним, І до неба здіймається пил - Цей жаль людській нескінченний! Заберіть з мого серця цей біль! Заберіть з мого серця цей біль...
2021-02-20 18:06:53
41
24
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (24)
Nadine Tikhonovitch
Відповісти
2021-02-20 20:09:24
1
Твоя Відьма
Як би хотілося його в тебе забрати... Пронизливий вірш, про змія дуже сподобалося🔥🐲
Відповісти
2021-02-20 21:07:39
2
Кэти
Такі вірші можна друкувати! 👏
Відповісти
2021-04-04 13:41:11
2
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5562
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2992