Заберіть з мого серця цей біль!
Nadine Tikhonovitch
Заберіть з мого серця цей біль! Крижаніють очі, відмовили руки, Не відчуваю тепер власних крил - Заберіть хто-небудь ці муки! У сутінках знов, і спогади стерті, А я розіп'ята й прибита до скелі, І серце палає, жадаючи смерті, Та й завмирає навіки в пустелі. Заберіть хто-небудь цей біль! Він дере на шматки мою душу, Він найлютіший у всесвіті звір, Та я стерплю! Я маю! Я мушу! І знову руки чорні, руки криваві Тримають повітря, немов би каміння, Та це лише пастка - я марно благаю: Нікому немає у світі спасіння... А змій оточує муром вогненним, І до неба здіймається пил - Цей жаль людській нескінченний! Заберіть з мого серця цей біль! Заберіть з мого серця цей біль...
2021-02-20 18:06:53
41
24
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (24)
Nadine Tikhonovitch
@_ᎷᏋᏕᏕᏗ_Ꭾ воздух)
Відповісти
2021-02-20 20:09:24
1
Твоя Відьма
Як би хотілося його в тебе забрати... Пронизливий вірш, про змія дуже сподобалося🔥🐲
Відповісти
2021-02-20 21:07:39
2
Кэти
Такі вірші можна друкувати! 👏
Відповісти
2021-04-04 13:41:11
2
Інші вірші поета
Неспокій Те, що для тебе дурниці... Ти вабиш мене Пахне осінню
Інші поети
Danny
@danny_o91s
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17098
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2784