Обожнюю
Nadine Tikhonovitch
Обожнюю, розмальовуючи сірим кольором Силуети інших і вже неважливих людей. Знесилена. Хвора. Я втомлена Коханням, хворобою - і ще один день! Обожнюю! До скрипу, до божевілля Шукаю щоночі тебе у відірваних снах!.. Як пташка у клітці, самотня й невільна... Обожнюю! І бачу в'язницю в зелених очах... Обожнюю! І гнів твій, і навіть мовчання Тепер мені найрідніші за всіх... Обожнюю! Терплячи війну і страждання, Танучи у темряві, немов уві сні... Обожнюю! Ні, я тебе не кохаю! Я скаженію, мов вітер, мов звір!.. Тобі мій уклін. Я палаю, жадаю! Обожнюю! До болю! Душа? Вона у вогні... Обожнюю! До диму в пустелях і зливи Серед начебто сонячних днів!.. А якщо і кохаю? Без надії, без віри... Але... Кожним дотиком і помахом крил!
2020-11-25 16:08:32
30
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Nadine Tikhonovitch
Превелике дякую!
Відповісти
2020-11-27 12:04:21
Подобається
Оксана
Занадто емоційно і чутливо, щоби пройти повз і не додати до обраного!
Відповісти
2022-10-08 12:05:41
1
Nadine Tikhonovitch
@Оксана дякую)
Відповісти
2022-11-05 01:07:31
Подобається
Інші вірші поета
Не людину, а спогад Парасолька Сніг усе пам'ята Подих вічності
Інші поети
Anee Limbu
@anee44444444
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4935
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3265