Обожнюю

Nadine Tikhonovitch

Обожнюю, розмальовуючи сірим кольором Силуети інших і вже неважливих людей. Знесилена. Хвора. Я втомлена Коханням, хворобою - і ще один день! Обожнюю! До скрипу, до божевілля Шукаю щоночі тебе у відірваних снах!.. Як пташка у клітці, самотня й невільна... Обожнюю! І бачу в'язницю в зелених очах... Обожнюю! І гнів твій, і навіть мовчання Тепер мені найрідніші за всіх... Обожнюю! Терплячи війну і страждання, Танучи у темряві, немов уві сні... Обожнюю! Ні, я тебе не кохаю! Я скаженію, мов вітер, мов звір!.. Тобі мій уклін. Я палаю, жадаю! Обожнюю! До болю! Душа? Вона у вогні... Обожнюю! До диму в пустелях і зливи Серед начебто сонячних днів!.. А якщо і кохаю? Без надії, без віри... Але... Кожним дотиком і помахом крил!

2020-11-25 16:08:32

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (11)

Nadine Tikhonovitch

Превелике дякую!

Відповісти

2020-11-27 12:04:21

Подобається

Оксана

Занадто емоційно і чутливо, щоби пройти повз і не додати до обраного!

Відповісти

2022-10-08 12:05:41

Nadine Tikhonovitch

@Оксана дякую)

Відповісти

2022-11-05 01:07:31

Подобається

Інші вірші поета

Україна буде завжди! Мертвими мовами Як побачиш її — обійди, не кохай... Ви є

Інші поети

Baekhyun

@yoona_Novels

Anna Gera

@my_own_story

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2357

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3834