Обожнюю

Nadine Tikhonovitch

Обожнюю, розмальовуючи сірим кольором Силуети інших і вже неважливих людей. Знесилена. Хвора. Я втомлена Коханням, хворобою - і ще один день! Обожнюю! До скрипу, до божевілля Шукаю щоночі тебе у відірваних снах!.. Як пташка у клітці, самотня й невільна... Обожнюю! І бачу в'язницю в зелених очах... Обожнюю! І гнів твій, і навіть мовчання Тепер мені найрідніші за всіх... Обожнюю! Терплячи війну і страждання, Танучи у темряві, немов уві сні... Обожнюю! Ні, я тебе не кохаю! Я скаженію, мов вітер, мов звір!.. Тобі мій уклін. Я палаю, жадаю! Обожнюю! До болю! Душа? Вона у вогні... Обожнюю! До диму в пустелях і зливи Серед начебто сонячних днів!.. А якщо і кохаю? Без надії, без віри... Але... Кожним дотиком і помахом крил!

2020-11-25 16:08:32

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (11)

Nadine Tikhonovitch

Превелике дякую!

Відповісти

2020-11-27 12:04:21

Подобається

Оксана

Занадто емоційно і чутливо, щоби пройти повз і не додати до обраного!

Відповісти

2022-10-08 12:05:41

Nadine Tikhonovitch

@Оксана дякую)

Відповісти

2022-11-05 01:07:31

Подобається

Інші вірші поета

Надто потрібна Я так втомилась від людей... Мертвими мовами Гідна лиш ковдра

Інші поети

ikram tahr

@ikram_tahr

Uina Ku

@mayor_hija

Lucian J. Sources

@lucianj_sources

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8928

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

3906