Sand
Roos
The sand on the beach, Between our toes. The sea still out of reach. But the smell is salty. Leaving a taste on our tongue. Slowly our toes touch the water. Feeling the cold and the rocks. The water comes and goes. Like the rithm of a song. Then suddenly the wind starts to dance, All around us. Making us be free.
2019-11-15 11:54:45
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Roos
@Koffi ERIC thx
Відповісти
2019-11-15 12:40:02
1
JENOVA JACKSON CHASE
This is really good... but i think that the spelling is ' rhythm' and not 'rithm'...
Відповісти
2019-11-16 16:04:35
2
STELLA RAYMOND
Gr8😀😀👏👏
Відповісти
2020-01-21 14:41:31
1
Інші вірші поета
Process Lights out Home Drawing
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1616
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790