ЄВА І ЛІЛІТ
Моя Єво, встань, підіймись з колін. Твій шлях — іти по тернах мук життя. Лунатиме як повчання майбутнім поколінням твоєї найбільшої провини каяття. Та мусиш йти, долати всі незгоди, коритись долі, вимолювать прощення. Колись, можливо, заслужиш нагороди — жаданого спасіння душі від сьогодення. Уже ніколи не торкнешся яблук, які нагадуватимуть про втрачений Едем. Однаково буде, чи згадає, чи осудить твій пра-...правнук. Він спокутує твій гріх і Сад той віднайде... Останній подих — і заснеш навіки. полишивши усі земні турботи. Яка ти сильна духом, та зламана під чоловіком. Тобі кайдани рабства не вдалось збороти... Моя Ліліт, ти Перша, ти Єдина, яка повстала за свою свободу. Тебе стомило гнути спину, але ступила в справжнісіньке болото! Отримала прокляття, всю зневагу, твоє імення стерли з Книги. Та маєш гордість — єдину перевагу, з якою пережила вигнання, прогнавши архістратига! Відкинута, забута, непочута... Твій голос ранить моє серце, душу. Ти, мов та Ніч, немов страшна отрута, а я мов жертва, хапаюсь за життя відчайдушно! Ти та Змія, що прокралася у Сад, звела із розуму бідолашну Єву. І з Люципіром утекла в Ад, засяявши зорею в темряві миттєво. Моя Ліліт, проснись від цього сну. Не муч себе "якби..." , "а що як". Ні, не буде! Я запишу історію твою, та викличе вона плітки і пересуди. Про тебе світ не прагне ще почути. Але виходь з тіні, яви свій лик. Гординя не дозволить отримати спокути... Дивитись в очі правди ще не звикла. Ти непокора, стихія пристрасті й безумства. Ніколи не стояла на колінах. Ти Матір справжнього таємного чаклунства. Ліліт — Та, що Перша, від рабства вільна...
2023-04-14 17:31:02
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2482
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8221