Пташка в полоні
У в'язниці замкнена пташка, їй на волі без нього так важко! У кайданах кохання смерті чекає. Бо він же її так не кохає! О богине любові, милосердною будь! Дай мені напою, щоб його забуть. Візьми моє серце. Я стомилась чекати. Весь свій вік у в'язниці проживати. Я волю віднайду у полі широкім, а тіло згублю у морі глибокім. Душею полину кудись у ліси. Богине, благаю, любов погаси!..
2022-10-27 09:55:12
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2783
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4802