Пташка в полоні
У в'язниці замкнена пташка, їй на волі без нього так важко! У кайданах кохання смерті чекає. Бо він же її так не кохає! О богине любові, милосердною будь! Дай мені напою, щоб його забуть. Візьми моє серце. Я стомилась чекати. Весь свій вік у в'язниці проживати. Я волю віднайду у полі широкім, а тіло згублю у морі глибокім. Душею полину кудись у ліси. Богине, благаю, любов погаси!..
2022-10-27 09:55:12
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2671
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2015