Клеопатра
Зі смертю загравала на краю обриву, та навіть богу Ра не схилила спину. З Життям простилась, не здавшись у полон. Поринула у вічний сон... Проте живу у пам'яті вже скільки літ! Про мене згадує прадавній світ. Я увійшла в історію, мов старовинна казка. І вигравала навіть у поразках. Укус змії солодший за неволю. Глумитись над собою нікому не дозволю! Земним явлінням божества мене вважали, царицею Єгипту величали. А я проста жінка, що прагнула любові, влади, визнання — на все була готова! Пройшла пустелею свого життя, простелила шлях, моє ім'я було в кожного на вустах. А що тепер? Дух давнини історії витає, кожен легенду про мене складає. Про царицю Єгипту, знану небезпечну спокусу, що померла від зміїного укусу...
2022-10-27 10:08:23
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8084