Мавка й Чугайстер
Я твоя мавка, а ти мій Чугайстер, пісень чудових, веселих майстер. Та тільки погубиш, вполюєш, вкрадеш, та хоч від людей збережеш. Створена я, щоб губити хлопчину, що заблукав, зійшовши з стежини, а ти відізвешся на поклик рятунку, поки не втрапив в обійми лісової чаклунки. Я утікаю... ховаюсь між гіллям, а потім впиваюсь чар-зіллям, щоб забути твій образ, стерти з думок. Зверну погляд свій до зірок. Як тільки впіймаєш мене — пропаду. Свою душу навік в коханні згублю. Пісня твоя так і манить із тіні. Я мавка твоя, божевільна! Не боюся я смерті, бо так вже і мертва! Двічі любові трагічної жертва. Що мені згуба, ранкове похмілля? Душа моя вільна, пропаща, свавільна! Ховаюсь від тебе, бо ти моя смерть, проганяю спокусу геть. Танцем лукавим зваблюєш в лісі. Знову не втримаюсь, станцюю на узліссі. Вихор здійметься: мавка з чугаєм! Пісня лине зеленим гаєм. Ось і настала фатальна хвилина, в цьому танку мавка згине. Втративши розум, віддалася згубі, кинувшись в чугайстрові руки грубі. Пропаща душа зникне навіки, тим мавкам погубленим немає вже ліку! А Чугайстер покине розірване тіло, та в серці його навіть не затремтіло. Згублена мавка на твоїй совісті, друже! А тобі все байдуже...
2022-10-27 10:10:20
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
🤩Я в захваті!
Відповісти
2022-10-27 14:06:50
1
Рутенія
Відповісти
2022-10-27 14:07:02
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2400
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16613